Депресія

Важливі спостереження та висновки про депресію

1. Депресію дуже складно розпізнати і вчасно ідентифікувати. Як і багато, я протягом декількох років списував все на лінь, звичайну апатію і “штатну” втому.

Так, впевнений, що в ряді випадків так і є. І цим все закінчується.Однак при тривалому ігноруванні небезпечних симптомів є ризик посилення депресивного розладу, яке може привести до появи супутніх фізіологічних і емоційно-психологічних проблем.

А їх можна, як показує досвід, згодом розгрібати роками.2. При депресії ні в якому разі не можна тримати негативні емоції в собі, збирати їх.

У мене, наприклад, щороку (слава богу, тільки один раз) трапляється потужний, яскравий нервовий зрив (я, на жаль, не вмію цей негатив випускати, все тримаю в собі). І мене в такі моменти краще не бачити.Так, після нього стає легше, але ось, наприклад, в останній такий зрив я зірвав (вірніше, вирвав) засувку у ванній.

.. А закріплена вона була добре.

Шукайте будь-які способи своєчасного усунення з організму, голови, душі негативних почуттів, емоцій, болю. Це дуже важливо.3.

Якщо у вас виявили депресію (або ж ви самі зрозуміли, що це саме вона), то з нею потрібно саме “носитися”. У правильному сенсі цього слова. Тобто не потрібно її “оберігати”, “плекати”.

Найголовніше-це зробити все необхідне для того, щоб не запустити її.В ідеалі, зрозуміло, найкраще звернутися до фахівця. Він зможе підібрати (можливо, не з першого разу) підтримуючу медикаментозну терапію.

Але (як, наприклад, в моєму випадку) не всі можуть на це зважитися. Тому: – важливо прийняти той факт , що ви захворіли (заперечення наявності депресії може привести до незворотних наслідків); – після усвідомлення цього потрібно змінити ставлення до себе, свого життя, графіку активності (поки ви хворі, ви не зможете жити тим життям, яким жили раніше; розумію, важко це прийняти, але так треба); – необхідно більше відпочивати, більше гуляти (якщо у вас, звичайно, не важка форма депресії; у будь-якому випадку ґвалтувати себе і виходити на вулицю, гуляти годинами з панічними атаками всередині – це теж не вихід), більше і частіше робити те, що хоча б трохи вас радує (якщо це можливо); – важливо знайти людину, яка буде знати про ваш стан, а також розуміти його (знаєте, свого роду “куратора”, якому ви зможете зателефонувати під час нападу депресії).Всім здоров’я і удачі.